Післязавтра, тобто з 17 лютого 2024 року, набуде чинності Регламент (ЄС) № 2022/2065 Європейського Парламенту та Ради про єдиний ринок цифрових послуг та внесення змін до Директиви 2000/31/ЄС, так званий «Закон про цифрові послуги».
Закон про цифрові послуги запроваджує низку змін, зокрема:
- запроваджує правила модерації (включаючи, наприклад, видалення незаконного або шкідливого контенту);
- запроваджує заборону на використання так званих темних шаблонів, тобто оманливих веб-інтерфейсів;
- запроваджує санкції та штрафи за недотримання нормативних актів AUC;
Реклама 1. Закон про цифрові послуги визначає правила модерації (включаючи, наприклад, видалення незаконного або шкідливого контенту), але він не передбачає або чітко не визначає, який контент є незаконним – це питання залишається на внутрішній розсуд окремих держав-членів ЄС. Однак, важливо, що якщо певний контент вважається незаконним, постачальники посередницьких послуг будуть зобов’язані його видалити – в іншому випадку вони будуть нести відповідальність за його поширення. Що стосується так званого шкідливого контенту, Закон про цифрові послуги не вимагає видалення такого контенту, але залишає на розсуд постачальників послуг право визначати, що вони вважають таким контентом, а що ні, та видаляти його.
Реклама 2. Щодо заборони використання «оманливих інтерфейсів» (так званих темних шаблонів), то, згідно з AUC, провайдери не можуть розробляти (або експлуатувати) веб-інтерфейси (вебсайти) не лише таким чином, щоб вводити користувачів (одержувачів) в оману, але й таким чином, щоб маніпулювати одержувачами або, наприклад, обмежувати їхню здатність приймати обґрунтовані рішення.
Додаток 3. Що стосується санкцій (штрафів) за невиконання положень AUC, цей закон запроваджує низку різних санкцій та штрафів, включаючи, серед іншого, високі фінансові штрафи – наприклад, до 6% від річного глобального обороту певного непрямого постачальника послуг за попередній рік.
Однак важливо, що AUC не скасовує чинний Закон про надання послуг електронними засобами, положення якого залишатимуться чинними.
Які установи будуть охоплені AUC?
В першу чергу, це стосується посередників-постачальників послуг, тобто організацій, які надають різні види послуг, що забезпечують доступ до контенту, розміщеного в Інтернеті іншими користувачами. Цікаво, що це не стосується так званих постачальників(як організацій, які вирішують, чи робити певний контент доступним в Інтернеті).
Які послуги регулює AUC?
Перш за все, це такі категорії непрямих послуг:
- звичайна передача, тобто, наприклад, телекомунікаційні послуги, передача даних тощо.
- кешування, тобто зберігання даних на проксі- (наприклад, для легшого доступу до контенту, який користувач переглядав раніше); та
- Хостинг, наприклад, хмарні сховища; тобто контент, що зберігається на власних ресурсах суб'єктів господарювання. Особливим типом хостингу є онлайн-платформи (наприклад, сайти соціальних мереж, сайти знайомств, торгові платформи, платформи продажів тощо).
Зобов'язання, які мають виконувати ці суб'єкти господарювання, мають бути – відповідно до так званого «принципу пропорційності» – адаптовані до категорії та розміру відповідної послуги. Загальне припущення полягає в тому, що найменш суворі зобов'язання покладаються на постачальників усіх категорій непрямих послуг, більші зобов'язання – на хостинг-провайдерів, ще більші – на постачальників інтернет-платформ (які становлять окрему категорію хостингу), а найсуворіші зобов'язання – на постачальників дуже великих інтернет-платформ та пошукових систем.
Це випливає з припущення, що такі великі платформи можуть надавати «більше», ніж інші постачальники, оскільки ці платформи здійснюють певний організаційний контроль над контентом, що публікується користувачами.
Внесені зміни вплинуть, серед іншого, на зміст нормативних актів, що регулюють надання електронних послуг, які необхідно буде адаптувати до нових правил. Закон про цифрові послуги запроваджує додаткові категорії інформації, яку слід включити, такі як інформація щодо обмежень, що накладаються постачальниками послуг на використання цих послуг, включаючи контент, наданий користувачами, а також будь-які політики чи процедури, що використовуються для модерації контенту (наприклад, його видалення) тощо. Крім того, Закон про цифрові послуги також запроваджує нові зобов'язання, наприклад, для торгових платформ, де укладаються транзакції (контракти) між підприємствами та споживачами. Постачальники таких послуг будуть зобов'язані перевіряти суб'єктів, які надають свої послуги на таких платформах (так званий KYC – знай свого клієнта). Крім того, вони також будуть зобов'язані, наприклад, розробляти свої веб-інтерфейси таким чином, щоб підприємства могли виконувати свої інформаційні зобов'язання перед споживачами тощо.
Це сповіщення надано лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
автор/редактор серії:
