17 квітня 2019 року Європейський парламент і Рада (ЄС) ухвалили Директиву 2019/790 про авторське право та суміжні права на єдиному цифровому ринку (далі – Директива). Цей акт запровадив низку модернізуючих змін до законодавства про авторське право на єдиному цифровому ринку. Відповідно до статті 29 Директиви, держави-члени мали час до 7 червня 2021 року для імплементації законодавства ЄС. Однак досі в Польщі не було запропоновано жодних проектів змін до Директиви. Тому нам все ще доведеться чекати на внесення змін до законодавства про авторське право в наше національне законодавство. Однак це не змінює того факту, що, незважаючи на можливу затримку в імплементації, чинні положення, якщо вони неоднозначні, слід тлумачити у світлі положень Директиви. Сьогоднішня публікація буде зосереджена на статті 15 Директиви, яка стосується захисту видавців.
Через розвиток інтернету традиційна преса втратила своє значення, і читачі частіше звертаються до смартфонів чи ноутбуків, ніж до газет. Інтернет став основним засобом пошуку інформації про поточні події, поточну ситуацію в країні та світі, а також отримання знань з усіх сфер життя. Через функціонування онлайн-платформ, де постачальники послуг публічно діляться уривками з прес-публікацій, видавці традиційної преси були позбавлені значної частини своїх рекламних доходів.* У рамках своєї стратегії єдиного цифрового ринку Європейська Комісія вважала за доцільне запровадити положення, які дозволять видавцям преси укладати ліцензійні угоди з постачальниками послуг, що використовують їхні прес-публікації. Це призвело до появи статті 15 Директиви, яка регулює захист прес-публікацій щодо використання в Інтернеті та доповнена пунктами 54–59.
Стаття 15 Директиви запроваджує нове суміжне право – вона встановлює виключне право для видавців, забороняючи їм відтворювати або публічно розміщувати свої публікації в Інтернеті без належного дозволу. Цей захист поширюється на так званих постачальників послуг інформаційного суспільства. Зобов’язані суб’єкти включатимуть пошукові системи, такі як Google, а також операторів онлайн-платформ, таких як Instagram, YouTube та сайти соціальних мереж*.
Цитоване положення передбачає важливі включення, вищезгадане право/правовий захист не поширюється на:
- приватне та некомерційне використання прес-публікацій окремими користувачами (стаття 15, пункт 1),
- пов'язування діяльності (стаття 15, пункт 1),
- окремі слова або дуже короткі уривки з публікації в пресі (стаття 15, пункт 1),
- звичайні факти, про які повідомляється у пресі (пункт 57).
Через значний перехід пресових видань з друкованих газет до інтернету, становище видавців преси опинилося під загрозою. Вигоди від пресових видань непропорційно дісталися не творцям чи видавцям пресових видань, а постачальникам цих послуг – насамперед агрегаторам новин або великим онлайн-платформам – якими рекламодавці частіше користувалися. Тому запровадження вищезгаданого положення було необхідним для захисту інтересів видавців. Крім того, описані правила мають вирішальне значення для існування вільного ринку преси. З точки зору окремих користувачів, запроваджена зміна має вплинути на достовірність інформації, розміщеної в Інтернеті.
* Авторське право в Директиві (ЄС) 2019/790 Європейського Парламенту та Ради про єдиний цифровий ринок, Ришард Маркевич, Варшава 2021, с. 137
** Авторське право в Директиві (ЄС) 2019/790 Європейського Парламенту та Ради про єдиний цифровий ринок, Ришард Маркевич, Варшава 2021, с. 138-139
*** М. Штіпер, Найдовше життя в цифровому світі – Найдовше життя в цифровому світі, ZUM 2020/3, с. 168
Це сповіщення надано лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
автор/редактор серії:
